слоукор

[sloukor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний стиль, що виник на початку 2000-х років, характеризується надзвичайно сповільненим, мінімалістичним та меланхолійним звучанням, часто з елементами ембієнту, дрому та лоу-фаю; музичний напрям, де традиційні структури пісень розтягнуті до крайності, створюючи атмосферу глибокої медитативності або тривоги.

  2. Представник або прихильник музичного стилю слоукор, або твір, виконаний у цьому стилі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слоукор, р. слоукор, д. слоукор, з. слоукор, о. слоукор, м. слоукор, к. слоукор

Більше записів