сліпучо-білий

[sliput͡ʃo-bilɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Надзвичайно яскравий, блискучий білий колір, що сліпить очі своєю інтенсивністю та чистотою.

  2. (У переносному значенні) Надзвичайно чистий, бездоганний, що асоціюється з ідеальною білизною та сяйвом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сліпучо-білий, р. сліпучо-білого, д. сліпучо-білому, з. сліпучо-білого, о. сліпучо-білим, м. сліпучо-білім, к. сліпучо-білий

Більше записів