Властивість або якість того, що сліпує, тобто випромінює надзвичайно яскраве, різке світло, від якого важко дивитися, яке заважає зору.
Переносно: блискучість, помітність, вражаюча виразність (часто про талант, виступ, зовнішність тощо).
сліпучість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |