сліпучість

[sliput͡ʃistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або якість того, що сліпує, тобто випромінює надзвичайно яскраве, різке світло, від якого важко дивитися, яке заважає зору.

  2. Переносно: блискучість, помітність, вражаюча виразність (часто про талант, виступ, зовнішність тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сліпучість, р. сліпучості, д. сліпучості, з. сліпучість, о. сліпучістю, м. сліпучості, к. сліпучосте

Більше записів