сліпуче
[sliput͡ʃɛ] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Таке, що сліпить, надзвичайно яскраве, блискуче (про світло, блиск).
-
Перен. Надзвичайно вражаюче, приголомшливе своєю красою, величчю або іншою якістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сліпуче, р. сліпучого, д. сліпучому, з. сліпуче, о. сліпучим, м. сліпучім