сліпцем

1. Творильний відмінок однини іменника “сліпець”, що означає особу, позбавлену зору; сліпу людину.

2. У переносному значенні — людина, яка не бачить або не хоче бачити очевидного, не розуміє суті явищ, обставин; обмежена або заблукала особа.