слідкування

1. Дія за значенням дієслова “слідкувати“; спостереження за кимось або чимось, перевірка чи контролювання певних дій, процесів або стану.

2. (у техніці, медицині, науці) Процес постійного чи періодичного спостереження, реєстрації та аналізу параметрів об’єкта, системи або стану для контролю, діагностики або забезпечення безпеки.

3. (у правоохоронній чи розвідувальній діяльності) Таємне спостереження за особою або об’єктом з метою збору інформації.

4. (переносне) Дотримання певних правил, принципів, настанов; перебування в руслі чогось (наприклад, слідкування моді, інструкції).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |