слідком

Тлумачення із “Словника української мови”* СЛІДК О М , присл., звичайно у сполуч. з прийм . за . 1. Те саме , що сл і д о м 1. Дві Бочки їхало колись селом , Одна з горілкою , повненька , Друга – порожня , тож слідком (Гл., Вибр., 1951, 17); Галасуючи , побігли всі слідком за коноводами (Гр., II, 1963, 296); – Сьогодні ще зранку ходить [ дитина ] за мною слідком , – розказує далі пані , – скиглить : дайте , мамо , копійку , в театр на кумедію піду ( Вас ., І, 1959, 211); З-за верхів далеких гір вискочили круглі хмари , білі , як срібло .. Слідком за ними висунулись чорні густі хмари (Н.- Лев ., II, 1956, 389); Він пішов слідком за Олесею до її хати , що стояла край зеленого вигону ( Стельмах , II, 1962, 114). 2. У напрямі руху , переміщення кого-, чого-небудь . Микола довго дивився слідком за нею , як синів оддалеки на возі її керсет і чорніли коси на голові проти вечірнього сонця (Н.- Лев ., II, 1956, 230). Тлумачення із “Словника української мови”* СЛІД О К , дк а , ч.. Пестл. до слід 1 1. [ Мавка :] Що ж там ? Я шукала ягідок , грибків … [ Перелесник :] А не приглядалась до моїх слідків ? (Л. Укр., III, 1952, 207); Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене ! – не заніс … (Плужник, Вибр., 1966, 164); – Ой , пішов ти в море , Мусієчку,- голосила вона мовчки , – та й слід твій солона вода змила . Та коли б я знала та бачила , я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала (Ю. Янов., І, 1954, 264).