Значення
-
Ритуальне або урочисте висловлювання похвали, прославляння когось або чогось; виголошування славослів’я.
-
У християнському богослужінні — розділ утрені, що є однією з найурочистіших частин всеношної, під час якого співаються хвалебні псалми та гімни на прославу Бога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. славословлення, р. славословлення, д. славословленню, з. славословлення, о. славословленням, м. славословленні, к. славословлення