Значення
-
Надмірна любов до слави, прагнення до популярності та визнання; честолюбство, славоманія.
-
У моральній філософії: риса характеру, яка проявляється як потреба в суспільному визнанні та пошані, часто шляхом здійснення видатних вчинків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. славолюбство, р. славолюбства, д. славолюбству, з. славолюбство, о. славолюбством, м. славолюбстві, к. славолюбство