славолюбниця

[slɑʋoljubnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Славолюбниця — жіноча форма до слова “славолюбець“; жінка, яка прагне слави, пошани, популярності; честолюбна жінка.

  2. Славолюбниця — власна назва, історичний термін для позначення жінки-члена релігійної громади “Славолюбців” (одна з назв духовних християн-молокан) у Російській імперії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. славолюбниця, р. славолюбниці, д. славолюбниці, з. славолюбницю, о. славолюбницею, м. славолюбниці, к. славолюбнице

Більше записів