слабовільність

1. Властивість або стан слабовільної людини; недостатність сили волі, нездатність до рішучих дій або протистояння власним бажанням, зовнішнім впливам.

2. (у психології, медицині) Патологічне послаблення або втрата волі як психічна функція, що спостерігається при деяких нервових та психічних захворюваннях.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |