слабовілля

[slɑboʋilljɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Медичний термін, що означає патологічний стан нервової системи, який характеризується недостатнім розвитком або ослабленням вольових якостей особистості, нездатністю до рішучих дій та прийняття вмотивованих рішень.

  2. У загальному вживанні — властивість характеру, що виявляється в браку сили волі, рішучості, цілеспрямованості; схильність легко піддаватися чужому впливу та власним миттєвим бажанням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слабовілля, р. слабовілля, д. слабовіллю, з. слабовілля, о. слабовіллям, м. слабовіллі, к. слабовілля

Більше записів