слабоумний
[slɑboumnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має слабкий розум, обмежені розумові здібності; нерозумний, недалекоглядний.
-
(У медицині) Який стосується слабоумства як патологічного стану; властивий особі з вродженою або набутою значною недостатністю інтелекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слабоумний, р. слабоумного, д. слабоумному, з. слабоумного, о. слабоумним, м. слабоумнім