Значення
-
Фізична властивість рідини, що характеризує її здатність чинити опір зсувним деформаціям або відносному рушу шарів; низька рухливість частинок рідини, обумовлена високою внутрішньою в’язкістю.
-
У техніці та матеріалознавстві — властивість розплавлених металів, полімерів, скломаси тощо погано заповнювати ливарну форму внаслідок недостатньої текучості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слабоплинність, р. слабоплинності, д. слабоплинності, з. слабоплинність, о. слабоплинністю, м. слабоплинності, к. слабоплинносте