слабохарактерність

[slɑboxɑrɑktɛrnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість характеру, що виражається в нестачі твердості, рішучості, сили волі; схильність легко піддаватися чужому впливу, не вміти відстоювати власну думку чи позицію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слабохарактерність, р. слабохарактерності, д. слабохарактерності, з. слабохарактерність, о. слабохарактерністю, м. слабохарактерності, к. слабохарактерносте

Більше записів