слабоголосість

1. Властивість за значенням прикметника “слабоголосий“; низька сила голосу, тиха мова.

2. Медіатермін, що позначає обмежену можливість певних соціальних груп (наприклад, маргіналізованих) бути почутими у суспільному дискурсі або впливати на суспільні процеси через брак ресурсів, статусу чи доступу до інформаційних каналів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |