слабодухий
[slɑboduxɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має слабку волю, нездатний до рішучих дій або протистояння труднощам; безхарактерний, м’якотілий.
-
Застаріле: який має обмежені розумові здібності; слаборозумний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слабодухий, р. слабодухого, д. слабодухому, з. слабодухого, о. слабодухим, м. слабодухім