слабодухість

1. Властивість або стан слабодухого; брак сили волі, рішучості, твердості характеру; м’якодухість, малодушність.

2. Застаріле: фізична неміч, тілесна слабість.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |