слабкопотужність

[slɑbkopotuʒnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Слабкопотужність — властивість технічного пристрою, механізму або джерела енергії, що характеризується низькою потужністю, продуктивністю або інтенсивністю роботи.

  2. Слабкопотужність — стан або явище, за якого потужність, вплив, ефективність чи інтенсивність чогось є недостатньою, обмеженою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слабкопотужність, р. слабкопотужності, д. слабкопотужності, з. слабкопотужність, о. слабкопотужністю, м. слабкопотужності, к. слабкопотужносте

Більше записів