1. (про трос, канат, дріт тощо) Такий, що натягнутий з невеликим зусиллям, без значного натягу; має обмежену міцність на розрив.
2. (техн., як термін) Характеризує стан конструктивного елемента (струни, троса, ременя, плівки), при якому сила натягу є мінімальною для його функціонування, але недостатньою для жорсткої фіксації.