Значення
-
Властивість або стан того, що є слабким; недостатня фізична сила, міцність, витривалість; неміч.
-
Недостатність, недорозвиненість, нестача якої-небудь здібності, властивості, якості (розуму, характеру, пам’яті тощо).
-
Схильність до чого-небудь, пристрасть, неміцна сторона характеру; вада.
-
Медичний стан, що характеризується втратою сил, знесиленням; нездужання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слабкість, р. слабкості, д. слабкості, з. слабкість, о. слабкістю, м. слабкості, к. слабкосте