1. Мешканець скиту — невеликого православного монастиря або відокремленої обителі, часто розташованої в глухій місцевості; пустельник, відлюдник.
2. Переносно: самітня, відлюдна людина, яка уникає товариства людей, веде усамітнений спосіб життя.
3. (Заст.) Безхатній жебрак, волоцюга, що постійно переходить з місця на місце.