Значення
-
Мешканець скиту — невеликого православного монастиря або відокремленої обителі, часто розташованої в глухій місцевості; пустельник, відлюдник.
-
Переносно: самітня, відлюдна людина, яка уникає товариства людей, веде усамітнений спосіб життя.
-
(Заст.) Безхатній жебрак, волоцюга, що постійно переходить з місця на місце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скитник, р. скитника, д. скитникові, з. скитника, о. скитником, м. скитникові, к. скитнику