скитальник

[skɪtɑlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто постійно переходить з місця на місце, не має постійного житла або батьківщини; бродяга, мандрівник.

  2. Перен. Той, хто не має внутрішнього спокою, духовної рівноваги, постійно шукає чогось, не може знайти свого місця в житті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скитальник, р. скитальника, д. скитальникові, з. скитальника, о. скитальником, м. скитальникові, к. скитальнику

Більше записів