скиталець

[skɪtɑlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто постійно переходить з місця на місце, не має постійного житла або батьківщини; бродяга, мандрівник.

  2. Перен. Той, хто не має духовної рівноваги, внутрішнього спокою, постійно шукає чогось, переживає душевні метання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скиталець, р. скитальця, д. скитальцеві, з. скитальця, о. скитальцем, м. скитальцеві, к. скитальцю

Більше записів