сквернений
[skʋɛrnɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що був осквернений, опоганений, збезчещений; підданий оскверненню.
-
(у релігійному контексті) Такий, що втратив священність, ритуальну чистоту через порушення заборони або контакт із нечистим; опоганий.
-
(переносно) Заплямований, зіпсований аморальним вчинком, злочином тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сквернений, р. скверненого, д. скверненому, з. скверненого, о. скверненим, м. скверненім