Власна назва, що походить від українського діалектного прикметника “сквапний” (швидкий, спішний, квапливий) та використовується як прізвисько або ім’я персонажа, зокрема Зайчика Сквапненького — героя однойменної української народної казки, який утілює кмітливість, винахідливість та спритність.
сквапненький
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |