скупник-торговець

1. Особа, яка займається скупкою товарів (переважно сільськогосподарської продукції, сировини, виробів народних промислів тощо) у виробників з метою їх подальшого продажу або перепродажу з прибутком; постачальник, заготовник.

2. У конкретному історичному контексті — купець або торговий посередник, який спеціалізувався на масовій скупці певних товарів (наприклад, хліба, худоби, льону, меду) для їх транспортування та реалізації на віддалених ринках або ярмарках.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |