Значення
-
Особа, яка займається скупкою товарів (переважно сільськогосподарської продукції, сировини, виробів народних промислів тощо) у виробників з метою їх подальшого продажу або перепродажу з прибутком; постачальник, заготовник.
-
У конкретному історичному контексті — купець або торговий посередник, який спеціалізувався на масовій скупці певних товарів (наприклад, хліба, худоби, льону, меду) для їх транспортування та реалізації на віддалених ринках або ярмарках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скупник-торговець, р. скупника-торговця, д. скупникові-торговцеві, з. скупника-торговця, о. скупником-торговцем, м. скупникові-торговцеві, к. скупнику-торговцю