скупчування

[skupt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “скупчувати” — збирання, накопичення когось або чогось у великій кількості в одному місці; концентрація.

  2. Сукупність об’єктів, явищ або осіб, зібраних, зосереджених у одному місці; скупчення, концентрат.

  3. (У геології) Природне поєднання мінералів у земній корі, що утворює родовище корисних копалин.

  4. (У військовій справі) Зосередження військ або техніки на певній ділянці для ведення бойових дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скупчування, р. скупчування, д. скупчуванню, з. скупчування, о. скупчуванням, м. скупчуванні, к. скупчування

Більше записів