Значення
-
Плакати, хлипати, нявкати (переважно про дітей або тварин).
-
Нарікати, скаржитися на щось, часто з відтінком бурчання або невдоволення.
-
(переносне значення) Видавати тонкі, плаксиві звуки (наприклад, про вітер, двері тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я скулю, ти скулиш, він скулить, ми скулимо, ви скулите, вони скулять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скулити’ походить від праслов’янського *skuliti, що означало ‘стиснути’. Воно пов’язане зі словом *skula ‘щелепа’ та *sculiti ‘щулити’. Ці форми походять від індоєвропейського кореня *skeu-, варіанта кореня *ken-, який означав ‘гнути, згинатися; суглоб’. Також існує зв’язок зі словом ‘щадити’ через чергування голосних. У сучасній українській мові ‘скулити’ має значення ‘мружити, прищулювати’, а також ‘дошкуляти’ (у формі ‘шкулити’).