скульптурність

1. Абстрактний іменник, що означає властивість об’єкта, яка характеризується виразністю об’ємної форми, пластичною виразністю, чіткістю силуету, схожістю на витвір скульптури.

2. У мистецтвознавстві — художня якість твору (не обов’язково скульптурного), що полягає у відчутті об’ємності, матеріальності форми, її пластичній завершеності та виразності.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |