скульбаченість

[skulʲbɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Скульбаченість — властивість за визначенням прикметника “скульбачений“, що означає стан або якість бути виліпленим, сформованим з глини, воску чи іншого пластичного матеріалу, набувати певної форми в результаті ліплення.

  2. Скульбаченість — у переносному значенні: образна виразність, пластичність, чіткість обрисів (про фігуру, тіло, риси обличчя тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скульбаченість, р. скульбаченості, д. скульбаченості, з. скульбаченість, о. скульбаченістю, м. скульбаченості, к. скульбаченосте

Більше записів