Скульбаченість — властивість за визначенням прикметника “скульбачений“, що означає стан або якість бути виліпленим, сформованим з глини, воску чи іншого пластичного матеріалу, набувати певної форми в результаті ліплення.
Скульбаченість — у переносному значенні: образна виразність, пластичність, чіткість обрисів (про фігуру, тіло, риси обличчя тощо).