скука

[skukɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан психічного дискомфорту, спричинений одноманітністю вражень, відчуттям порожнечі, браком інтересу до оточуючого та нічим не зайнятим часом; нудьга.

  2. Почуття втоми, розгубленості та незадоволення, що виникає через брак спілкування, усамітнення або розлуку з кимось; туга.

  3. (у значенні вигуку) Вираз нетерпіння, досади або зневаги до чогось одноманітного, надокучливого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скука, р. скуки, д. скуці, з. скуку, о. скукою, м. скуці, к. скуко

Більше записів