скудучяй

[skudut͡ʃjɑj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Скудучяй — власна назва, що позначає міфічну істоту з українського фольклору, духа-двірника або домовика, який, на відміну від доброзичливого домовика, має злий, шкідливий і пустотливий характер; злий дух господарських дворових приміщень (стаєнь, хлівів, комор), що може мучити худобу, псувати інвентар та лякати людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скудучяй, р. скудучяя, д. скудучяєві, з. скудучяя, о. скудучяєм, м. скудучяєві, к. скудучяю

Більше записів