скуді

1. (в українській міфології) злий дух, привид, невід’ємна частина низки демонологічних уявлень, що асоціюється зі смертю, мором, лихом; часто вживається у множині (“скуди”).

2. (переносно, рідко) невдаха, людина, яка приносить невдачі, нещастя; той, хто має погані наміри.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |