скуді

[skudi] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (в українській міфології) злий дух, привид, невід’ємна частина низки демонологічних уявлень, що асоціюється зі смертю, мором, лихом; часто вживається у множині (“скуди”).

  2. (переносно, рідко) невдаха, людина, яка приносить невдачі, нещастя; той, хто має погані наміри.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скуда, р. скуди, д. скуді, з. скуду, о. скудою, м. скуді, к. скудо

Більше записів