скучання

1. Дія за значенням дієслова “скучати“; стан, коли людина відчуває нудьгу, тугу, відчуття порожнечі через відсутність цікавих справ, розваг або через розлуку з кимось, чимось.

2. (рідк.) Дія за значенням дієслова “скучати” у значенні “втрачати пильність, ставати менш уважним”; розсіяність, неуважність.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |