скривдження

1. Дія за значенням дієслова “скривдити“; заподіяння кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди комусь; посягання на чиїсь права, інтереси або гідність.

2. Результат такої дії; конкретний вчинок, факт або ситуація, що сприймаються як несправедливість, образа або порушення прав.

3. У філософії та соціальних науках — стан соціальної, політичної чи економічної нерівності, системне порушення справедливості стосовно окремих осіб, груп чи суспільства в цілому.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |