Значення
-
(мед.) Патологічний стан, при якому частина тіла (найчастіше пальці рук або ніг) стає викривленою, зігнутою або нерухомою внаслідок захворювання (наприклад, артриту), травми або вродженої вади.
-
(перен., розм.) Набуття незвичного, напруженого, зім’ятого вигляду; викривлення форми чогось, що зазвичай є прямим або рівним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скрючування, р. скрючування, д. скрючуванню, з. скрючування, о. скрючуванням, м. скрючуванні, к. скрючування