1. (мед.) Патологічний стан, при якому частина тіла (найчастіше пальці рук або ніг) стає викривленою, зігнутою або нерухомою внаслідок захворювання (наприклад, артриту), травми або вродженої вади.
2. (перен., розм.) Набуття незвичного, напруженого, зім’ятого вигляду; викривлення форми чогось, що зазвичай є прямим або рівним.