скрючений
[skrjut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має вигнуту, зігнуту форму; зігнутий, викривлений.
-
Про людину або частину її тіла: зігнутий, напружений, часто від холоду, хвороби або важкого фізичного навантаження.
-
Перен. Про людину: пригнічений, зажурений, зігнутий під тягарем турбот або страждань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скрючений, р. скрюченого, д. скрюченому, з. скрюченого, о. скрюченим, м. скрюченім