Значення
-
Властивість або якість бути скритим; здатність приховувати свої думки, почуття, наміри або дії від інших.
-
Поведінка, що характеризується навмисним утриманням від відвертості, відкритості у спілкуванні або демонстрації своїх переживань.
-
Умовний термін, що позначає режим або стан, в якому щось (наприклад, інформація, об’єкт, персона) є прихованим, непомітним або таємним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скритість, р. скритості, д. скритості, з. скритість, о. скритістю, м. скритості, к. скритосте