скрякнути

[skrjɑknutɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Однократне дієслово до скрягати: видати короткий скрегіт, скреготливий звук, наприклад, від тертя або удару чогось твердого по твердому (зубами, металевими предметами тощо).

  2. Різко, з зусиллям потягнути, смикнути, штовхнути щось важке або застряле, часто зі звуком тертя (наприклад, скрякнути дверцятами шафи, вікном).

  3. Розм. Швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрякнути, р. скрякнутів, д. скрякнутам, з. скрякнути, о. скрякнутами, м. скрякнутах, к. скрякнути

Більше записів