скрухо

1. У народній творчості та поетичній мові — персоніфікація горя, смутку, страждання; уособлення скорботи (напр., “Скрухо-туга”).

2. Уживається як власна назва (ім’я) для алегоричного персонажа, що символізує нещастя або біду.