1. Різкий, скрипучій звук, що виникає від тертя або тиску твердих предметів один об один; скрип, рипіння.
2. (у спеціальній термінології) Характерний звук, що виникає в суглобах, легенях або інших органах людини чи тварини при певних станах або під час руху, який часто слугує діагностичною ознакою в медицині.
3. (переносно) Різкий, неприємний, різзючий звук голосу або мови.