скованість

[skoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або стан за значенням дієслів “скувати” та “сковувати“; обмеженість у рухах, діях, проявах почуттів, що викликається внутрішнім напруженням, сором’язливістю, нерішучістю або зовнішніми обставинами.

  2. Відчуття або прояв несвободи, стриманості в поведінці, мові, спілкуванні, що заважає бути природним і розкутим.

  3. Фізична обмеженість у русі, викликана хворобою, холодом, тісним одягом тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скованість, р. скованості, д. скованості, з. скованість, о. скованістю, м. скованості, к. скованосте

Більше записів