скоцюблений
[skot͡sjublɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про волосся, шерсть тощо) Збитий, зім’ятий, зіпсований у косину, що втратив належний вигляд через злипання, згортання або недогляд.
-
(переносно, про людину або її вигляд) Зневажливе позначення того, хто має неохайний, занедбаний, нечесаний вигляд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скоцюблений, р. скоцюбленого, д. скоцюбленому, з. скоцюбленого, о. скоцюбленим, м. скоцюбленім