1. Властивість або стан, що характеризується повною відсутністю духовного початку, благородних почуттів та інтелектуальних прагнень, подібно до худоби; звіриність, примітивність.
2. У філософській термінології (зазвичай з великої літери) — поняття, що позначає нижчий щабель людського існування, обмежений лише задоволенням тваринних інстинктів та фізіологічних потреб.