скотобоєць

[skotobojɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Працівник м’ясопереробного підприємства або бійні, який займається забоєм великої рогатої худоби та інших свійських тварин для отримання м’яса.

  2. (заст.) Той, хто вбиває худобу, тварин; кат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скотобоєць, р. скотобійця, д. скотобійцеві, з. скотобійця, о. скотобійцем, м. скотобійцеві, к. скотобійцю

Більше записів