скотарник

[skotɑrnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Робітник, який займається доглядом за великою рогатою худобою; пастух, чорпак.

  2. Власник або найманий працівник, що вирощує велику рогату худобу; скотар.

  3. (заст.) Той, хто займається розведенням домашньої худоби; тваринник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скотарник, р. скотарника, д. скотарникові, з. скотарник, о. скотарником, м. скотарникові, к. скотарнику

Більше записів