скостенілий

1. Який втратив рухливість, здерев’янілий, закляклий (переважно про частини тіла).

2. Який став нечутливим, втратив живу реакцію, застиглий (про вираз обличчя, погляд тощо).

3. Перен. Який перестав розвиватися, застиг у своєму розвитку; консервативний, закостенілий (про думки, погляди, ставлення тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |