скособоченість

[skosobot͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “скособочитися“; стан, коли щось або хтось перебуває під кутом, похилено, зі зміщеним центром ваги або рівноваги.

  2. Переносно: викривленість, неправильність у розвитку, ставленні або поведінці; відхилення від норми, здорового або прямого шляху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скособоченість, р. скособоченості, д. скособоченості, з. скособоченість, о. скособоченістю, м. скособоченості, к. скособоченосте

Більше записів