скособоченість

1. Властивість за значенням дієслова “скособочитися“; стан, коли щось або хтось перебуває під кутом, похилено, зі зміщеним центром ваги або рівноваги.

2. Переносно: викривленість, неправильність у розвитку, ставленні або поведінці; відхилення від норми, здорового або прямого шляху.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |