скошлаченість

[skoʃlɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Скошлаченість — стан, властивість або якість того, що є скошлаченим; виродження, перетворення на щось потворне, безладне, дике або варварське; деградація до стану “шлаку” (відхилення від норми, розкладу).

  2. Скошлаченість — у переносному значенні: стан крайнього занепаду, морального чи культурного виродження, втрати людської гідності та цивілізованих рис.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скошлаченість, р. скошлаченості, д. скошлаченості, з. скошлаченість, о. скошлаченістю, м. скошлаченості, к. скошлаченосте

Більше записів