Скошлаченість — стан, властивість або якість того, що є скошлаченим; виродження, перетворення на щось потворне, безладне, дике або варварське; деградація до стану “шлаку” (відхилення від норми, розкладу).
Скошлаченість — у переносному значенні: стан крайнього занепаду, морального чи культурного виродження, втрати людської гідності та цивілізованих рис.